Відомо, що новітні комп’ютерні та інформаційні технології, а особливо мережеві, суттєво впливають на життєдіяльність дитини та розвиток її мозку. Вчені висувають припущення, що збільшення обсягу інформації і прискорення її обробки людиною може згубно вплинути на розвиток розумових здібностей дитини.
На даний момент є небезпека того, що діти поступово переходять на підтримання мозкової активності технологічними засобами прогресу, опрацьовуючи інформацію, яку черпають з глобальної інформаційної бази – Інтернету. У свою чергу в подальшому скорочується кількість інноваційних ідей і самостійних розумових процесів, прийняття рішень, а тому школярі, в основній масі, виступають пасивним інформаційним споживачем.
Учні від величезної кількості інформації і дефіциту часу на обробку її гігантських обсягів, перевантажені і тому перестають логічно мислити, в результаті чого настає так званий інформаційний невроз.
Соціальні мережі сприяють тому, що діти перестають відчувати бажання спілкуватися в реальному світі з реальними людьми, звикаючи жити у власному мікросвіті з присутністю тільки віртуальних співрозмовників. Гаджети одночасно підтримують і порушують духовний та емоційний зв’язок між людьми.
Але все ж ера інформаційних технологій наступила, і людство не зможе відмовитися від її благ в силу динамічного росту і прагнення до тривалого, комфортного і безпечного життя. Тому необхідно усвідомити, що розвиток або регрес людської цивілізації за допомогою інформаційних технологій залежить від кількості позитивних чи негативних форм впливу цих технологій на життєдіяльність суспільства.
СТРЕС І СПОСОБИ ЙОГО ПОДОЛАННЯ
У більшості випадків діти не хочуть розповідати, що відбувається. Чим менша дитина – тим менше ймовірність, що вона щось розкаже. У таких випадках доведеться випитувати про те, що відбувається. Варто звертати увагу із яким настроєм дитина прокидається,, з яким йде до школи та з яким повертається.
Коли діти вже старші, то вони можуть уже щось розповідати, жалітися. Однак це у тому випадку, якщо між дитиною та батьками довірливі стосунки.
Батьки точно не можуть залишатися осторонь. Під час усього процесу навчання, діти мають право на захист від приниження честі та гідності.
Потрібно активно діяти та захищати права своєї дитини, із цим не можна зволікати. Як превентивний захід, ви повинні спробувати поспілкуватись із однолітками, їх батьками, вчителями і адміністрацією школи аби вирішити конфліктні ситуації. По-друге, не буде зайвим звернутись до дитячого психолога.
Батькам варто з дитиною обговорити всі можливі сценарії цькування. Як правило вони повторюються: це обзивання, пошкодження речей, загрози та фізичне насилля.
Дитина має діяти несподівано, аби збити з пантелику нападника.
На образи потрібно відповідати спокійно, без лайки.
Якщо дійшло до крайньої міри – фізичного насилля, то варто тікати або голосно кричати.
Пам’ятайте, дитина має з малечку розуміти, що конфлікти повинні вирішуватися дипломатично. Тому ви також маєте показувати приклад.
Якщо ж ви не цікавилися дитиною, то у підлітковому віці налагодити контакт буде не просто.
Підліток – це ще не доросла людина, але вже й не дитина. Тому їм варто говорити: "Чи не хочеш ти прибрати у кімнаті? Чи не хочеш піти зробити уроки?"
Також батьки мають у будь-якій ситуації залишатися на стороні підлітка, а, не скажімо, школи. Якщо дорослі стають на бік школи, то дитина це сприймає як зраду.
Дитина має вміти захищати себе і від морального, і від фізичного тиску.
Необхідно працювати над самооцінкою дитини.
Дитина може сама себе захистити якщо в неї все нормально із самооцінкою. Тому варто відправити її до психолога, де допоможуть позбавитися клейма жертви та навчать проявляти активні дії у зовнішньому світі.
Жертвами стають ті, хто на загальному фоні виглядають слабкими або невпевненими в собі. Якщо дитина буде впевнена в собі, то вона сама собі дасть раду і зможе відстоювати свої інтереси.
Також варто виховувати у дитині самодостатність та впевненість у своїх силах. Дозвольте своєму чаду обрати захоплення різних напрямків: мистецтво, наука, спорт. Проте точно не потрібно насильно змушувати щось робити. Якщо якийсь вид спорту не подобається, нехай спробує інші. Різносторонній розвиток, участь та перемоги на різних конкурсах допоможуть сформувати у дитині якості успішної людини.
Казка для дітей про коронавірус. Чому мені не можна до бабусі?
https://l.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fwatch%3Fv%3DJabqebPDwSs%26feature%3Dshare%26fbclid%3DIwAR3trdPu0JfcsnKlFIzVmPc_oZ9WM9QC_2qlczeokmQclgN-XMlMrMCqfnA&h=AT0guv18c-qAlRbgw35LL7BViOe3d57Qvkgzk_CSClnR4aKNZnGxeas9Rzfm0wjVSburUlCbrJCOS3t4jOgXjcxP6jiKojscjC5ZJu2GkCVu-8x_TcbXABplnD8bxxRsXO4ROc3dTOKev9ZQ_hvfI8Ougk4P-Nf5Mz1N3Hfky9SVJw
ТРИ ШВИДКІ СПОСОБИ ЗНЯТИ СТРЕС. ПОРАДИ ПСИХОЛОГА
Щодня ми попадаємо у різні стресові ситуації. Комусь вдається швидко з них виходити, іншим потрібен для цього час.
Перш за все варто розуміти, що стрес досить корисна річ для нашого організму. Він допомагає мобілізувати сили, ресурси, які в своєму щоденному житті не задіюємо. Тому час від часу знаходитись у стресовому стані корисно. Якщо ж стресів забагато і подолати їх стає складно, пропонуємо три найпростіших методи, як заспокоїтись.
1. «Дихання по квадрату»– це одна з найпростіших методик швидкого заспокоєння. За цією методикою потрібно пальцем однієї руки водити по долоні іншої, утворюючи квадрат. На вертикальних гранях уявного квадрату треба робити вдих/видих, а на горизонтальних паузи. Вдих – пауза – видих – пауза. Так треба повторювати хвилин з п’ять або поки не заспокоїшся. Таким чином людина починає контролювати своє дихання. Також це і тактильні відчуття – людина починає відчувати своє тіло.
2. Коли ми знаходимось в стані стресу, то емоції нас захлинають. У цей час важливо відволіктись, перефокусуватись із негативних емоцій на позитивні. Можна згадати якийсь веселий чи приємний випадок, подумати про щось добре. До прикладу, можна уявити, що тримаєш на руках кошеня. Тоді градус нервового напруження спаде.
3. Ще один з найпростіших і швидких методів – позитивне мислення. У всього є свої плюси і мінуси. Важливо пошукати плюси у стресі. До прикладу, когось відчитав бос, треба собі подумати «це добре, що керівник вимагає від мене більшого, отже в мені бачать більший потенціал». Або ж звільнили з роботи, треба подумати «Ну і чудово! Я тепер маю багато вільного часу. Я можу знайти собі кращу роботу. Я можу перетворити своє хобі на роботу» та ін. Важливо у будь-якій ситуації шукати позитив.
Ці методи можна використовувати як окремо один від одного, так і послідовно – дихання, відволікання та налаштовування на позитивні думки.
Як працювати вдома в умовах карантину?
1. Облаштуйте окреме місце для роботи
Не варто поєднувати місце роботи і відпочинку. Працюючи у ліжку чи на дивані, ви створюєте асоціації між простором для розслаблення та когнітивного напруження. Мозку важлива однозначність: він створює зв’язки між місцем та враженнями, пережитими тут. Об’єднуючи робочі й домашні справи, на ментальному рівні створюємо хаос. А утворені зв’язки і асоціації внаслідок роботи у спальній зоні заважатимуть розслабитися в ній у післяробочий час, триматимуть у постійній напрузі. То ж, навіть якщо ви живете у крихітній квартирі, знайдіть місце, щоб відокремити професійне від особистого.
2. Виберіть зручний стілець або працюйте стоячи
Під час роботи, навчання ми тривалий час перебуваємо практично в нерухомому стані, працюють тільки очі та руки. У такому положенні значне навантаження отримує хребет, здавлюються хребці та перетискаються важливі кровоносні судини і нерви. Це призводить до швидкої втомлюваності. Простіше кажучи те, в якому положенні ви працюєте, впливає на вашу розумову активність. Відтак, важливо підібрати стілець, який би забезпечував хорошу опору спині, «заважав» сутулитися, не перешкоджав нормальному кровообігу.
Читайте також: Загартовуйтесь і носіть маски. Як уберегтись від коронавірусу. Поради лікарів
Можна використовувати й високий стіл, працюючи стоячи. Вчений Петер Катцмажик (Peter Katzmarzyk) під час такої організації роботи вказував на підвищення розумової і емоційної активності, зниженні ризику виникнення серцевих хвороб, зниженні ваги. Протягом дня змінюйте робоче положення: частину роботи виконуйте сидячи, частину стоячи.
3. Робіть перерви щогодини і, за можливості, виходьте на вулицю
Прогуляйтесь на свіжому повітрі щонайменше раз на день. Робота легко може захопити вас на тривалий час, особливо коли вам комфортно у своєму просторі. Сидячий спосіб життя сьогодні назвали новим курінням. Але і стояти по 8 годин на день теж не корисно. Важливо знайти баланс, тобто регулярно змінювати положення тіла. Встановіть таймер або скористайтеся додатком, який би нагадував вам про відпочинок. Встаньте, зробіть кілька простих вправ. За можливості вийдіть прогулятися у місцях, де не будете контактувати з людьми.
4. Дотримуйтесь звичного режиму дня та роботи
Прокидатися пізно і працювати у різні години може бути спокусливо. Але ви принесете більше користі своєму психічному здоров’ю та якості роботи, встановивши графік, так ніби ви збираєтесь в офіс. При цьому не забувайте і про одяг. Від того, у що ви одягнуті залежить і ваша продуктивність. У дослідженні 2012 року було виявлено, що люди, які одягали костюм, думаючи, що він для медичних працівників, демонстрували підвищену увагу. У той час як ті, кому сказали, що це одяг художника, були менш уважними. Тож замість того, щоб залишатися у піжамі цілий день, одягніть речі, які ви, швидше за все, обрали б для офісу.
5. Запасіться здоровими перекусами та стравами
Коли ви працюєте вдома виникає велика спокуса прогулятися до холодильника. Заготуйте свіжі фрукти та овочі, сухофрукти, які допоможуть вам вгамувати потребу щось пожувати. Натомість цукерки, печиво краще.ю щоб не потрапляли вам на очі.
6. Спілкуйтеся щоденно
Важливо мати певний соціальний зв’язок, навіть за відсутності колег. Підтримка соціальних зв’язків покращує загальне самопочуття та допомагає підтримувати мотивацію. Сьогодні є безліч можливостей для проведення онлайн-зустрічей. Зрештою, добрим каналом комунікації залишається і телефон.
7. Встановіть межі робота-гра
В умовах карантину часом складно поєднати спілкування з дітьми та виконання професійних зобов’язань. У даному випадку важливим є створення правил, за яких діти знатимуть, що вас не можна турбувати.
Тереза Дуглас, співавтор книги «Secrets of the Remote Workforce», працювала удома з 2010 року. «Діти завжди будуть в першу чергу вважати вас батьками» – зазначає Тереза. Щоб допомогти їм зрозуміти, коли потрібно її залишити в спокої, Дуглас ставить на двері знак «СТОП! На зустрічі». «Це правило в нашому домі. Якщо мої двері зачинені, ви можете постукати один раз, і, якщо я не відповім, це означає, що я на зустрічі», – пише Тереза.
Коли діти через вік ще не вміють самостійно розважитися і потребують вашої уваги, ви можете домовитись із рідними, встановивши графік догляду за дітьми та виконанням роботи. Або використовувати час, коли дитина спить.
На час карантину запасіться розмальовками, книгами, розвиваючими настільними та комп’ютерними іграми. Давайте їх дітям порційно. Це допоможе підтримувати постійний інтерес. Карантин – це чудова нагода побути з сім’єю, зміцнити чи відновити втрачені зв’язки.
8. Підтримуйте чистоту у квартирі
Впевнені, ви запам’ятали та користуєтесь порадами як вберегтися від вірусу. Та не забувайте про елементарні правила гігієни приміщень. Вчені довели, що регулярне провітрювання знижує ризик захворювань, позитивно впливає на здоров’я нервової системи, самопочуття і працездатність. Основною причиною сонливості, головного болю, втоми часто є саме погана циркуляція повітря всередині приміщення. Провітрювання відрізняється в залежності від пори року. За теплої погоди його можна проводити щогодини по 10-15 хвилин, за холодної – 3-4 рази по 5 хвилин. Провітрювання перед сном протягом 10-30 хвилин покращує якість сну та відпочинку.
Не забувайте і про вологе прибирання. Прибираючи, фокусуйтесь спершу на поверхнях, до яких ви найчастіше торкаєтесь. Особливо поверхні в туалеті, кухні, вимикачі, дверні ручки, пульт до телевізора, ручки холодильника, телефони, дитячі іграшки тощо. Протирайте вологою ганчіркою коридор, адже з вулиці зі взуттям заноситься і бруд, і віруси. Зробіть таке прибирання своєю щоденною звичкою.
9. Захищайте своє психічне здоров’я
Обмежте перегляд новини та будьте уважні до того, що читаєте. Надмірна зацікавленість темою коронавірусу може призвести до підвищення тривожності і навіть до панічних атак. Обмежте кількість часу для читання соціальних мереж. Щоб уникнути інформаційного перевантаження, поширення паніки, користуйтесь джерелами інформації, які надають лише достовірну інформацію, Це можуть бути Всесвітня організація охорони здоров’я, Центр громадського здоров’я МОЗ України. Найкраще використати цей час для читання художньої літератури, перегляду фільмів, спілкування з дітьми.
10.Започаткуйте здорові звички
Як довго ви уникали відвідувати спортзал, пояснюючи це браком часу? Перебування вдома чудова нагода розпочати виконувати вправи. І, як зазначає українська легкоатлета Юлія Левченко, деякі з них можна робити навіть на дивані. Все, що для цього потрібно – бажання і подушка. А ще до занять можна долучити дітей. Як партнерів, або і як спортивне знаряддя.
Навчання вдома: практичні поради для батьків
1. День не має перетворюватись на суцільне виконання домашніх завдань. Школа – це не все життя дитини, особливо зараз. Діти і без того відчувають себе незрозуміло за що покараними, і нам важливо, аби школа не асоціювалась із додатковим покаранням.
2. У дитини, яка вчиться вдома, має бути окрема територія. Навіть якщо в неї немає своєї кімнати, можна символічно позначити невелику частину мотузкою на підлозі, зробити парканчик з іграшок або коробок – що завгодно.
Ми всі зараз змушені жити і працювати разом на невеличкій території, і це час перегляду кордонів кожної людини – неважливо, великої чи маленької – і поваги до цих кордонів. Це час, коли батьки вчаться стукати, перш ніж увійти в кімнату підлітка, якщо вони не робили цього раніше. Час, коли дитина вчиться не підходити без нагальної потреби до мами, яка працює з дому.
3. Треба слідкувати, щоб дитина будь-якого віку робила перерви – і краще, якщо ми зупинимо її трохи раніше, ніж вона втомиться. Маленькі втомлюються за 10-15 хвилин, підлітки – десь за півгодини.
4. Відчиняйте вікна, провітрюйте, дбайте про свіже повітря під час навчання дитини. У мозку є структури, що відповідають за відчуття безпеки – у разі нестачі свіжого повітря ці показники зменшуються. Якщо дитина перебуває в задусі, у неї знижується активність, вона втомлюється, закатує істерики. Чим менше повітря, тим гірші результати навчання.
5. Часто, коли дитина бачить велику кількість завдань (більше 8), у неї природно починається паніка і їй легше взагалі закрити щоденник або месенджер. Наше завдання – допомогти структурувати підхід до навчання. Буквально скласти з дитиною план: ти починаєш робити оце, потім – це.
Також – розбивати велике завдання на маленькі частини. Це стосується всіх дітей. Загалом старші школярі вже вміють це робити самостійно, але якщо дитина у стані тривоги – розфокусована, погляд відсторонений, відсутній, або дитина хапається то за одне, то за інше – їй треба допомогти.
6. Часто дитина перед вибором: з якого завдання почати – з простого чи складного? Це залежить від того, як ваша дитина “вступає в діяльність”. Щоб це зрозуміти, треба поспостерігати: як дитина прокидається?
Є діти, які швидко встають, умиваються і починають усе робити. Коли така дитина їсть, вона спочатку з’їдає всі найсмачніші шматки і залишає несмачні наостанок. У такому ж режимі вона “вмикається” в усе нове. Тобто дуже швидко “входить” в урок – але й швидко втомлюється. Вона швидко здає контрольну роботу – але не факт, що там не буде помилок. Про таких дітей кажуть, що вони все схоплюють миттєво, але не зрозуміло, наскільки довго будуть це пам’ятати. Таким дітям треба складне давати на початку. І робити зарядку після уроку.
Натомість, є діти іншого типу – які довше розганяються. Вони “вмикаються” не так швидко – але довше йдуть. Ці діти переважно встають поволі, не з першого разу, зазвичай спочатку з’їдають несмачне, а смачні шматочки залишають наостанок. Таким дітям треба на розгін давати легкші завдання, а складні – потім. Їм навіть можна ставити під час навчання енергійну музику – якщо музика їх не відволікає. Або робити перед уроком зарядку.
7. Коли ми хочемо дитину в щось швидко залучити – наприклад, у навчання – ми маємо пам’ятати, що в неї, як у кожної людини, є інерція. Коли маленька дитина грається, а їй треба сідати за уроки – тут допоможе обумовлений час або дзвоник будильника, який кличе до навчання. Або ми говоримо: “За 10 хвилин сідаємо за уроки”. Так ми виявляємо повагу до своєї дитини як до людини. Зрозуміло, що це складно, адже багато батьків сьогодні також живуть у режимі дефіциту сил. Найлегший спосіб зекономити сили – примус. Але це програшний спосіб.
ФІЛЬТРУЙТЕ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
Читайте новини лише на перевірених ресурсах, яким можна довіряти.
Менше коментуйте та поширюйте інформацію про коронавірус. Чим більше втягуєтеся в розмови, що нагнітають ситуацію, тим страшнішу картину змальовує мозок. І чим густішими стають «фарби», тим важче «променю» раціональності пробитися крізь них та достукатися до вас.
ПРАКТИКУЙТЕ ДІДЖИТАЛДЕТОКС
Краще витратьте час, який проводите в інтернеті, на спілкування з рідними, вивчення іноземної мови, читання.
Врешті, навчіться готувати нову страву. Це допоможе вашій психіці відпочити й «очиститися» та дасть змогу більш спокійно й раціонально опрацьовувати інформацію.
РОЗРОБІТЬ ПЛАН ДІЙ
Розробіть та запишіть план дій на різні випадки: епідемії та обмеження пересування, хвороби колег чи людей, з якими ви були в контакті, вашої хвороби чи рідних тощо.
Опишіть детально свої дії в кожному випадку. Це дасть вам відчуття контролю та розуміння, що зможете впоратися з будь-якою ситуацією.
ЗАПИСУЙТЕ ТЕ, ЩО ХВИЛЮЄ
Це допоможе перенести тривогу в іншу площину (на папір) та трохи заспокоїтися.
Окрім того, хвилювання шкодить сну. А, як відомо, недосипання послаблює імунітет та робить вас більш вразливими до хвороб.
БУДЬТЕ ТУТ І ЗАРАЗ
Хвилювання й тривожність – це проекція себе в майбутньому. Якщо є реальні причини, які загрожують здоров'ю, вашому чи близьких, поміркуйте, як можете мінімізувати чи усунути їх.
Та якщо цей страх продукується просто прочитанням новин, спробуйте відпустити його та зосередитися на тому, що дійсно відбувається тут і зараз.
ПЕРЕКЛЮЧАЙТЕ ДІЯЛЬНІСТЬ
Переключіться на виконання монотонних домашніх справ, щойно почали відчувати, що страх та паніка наростають.
Прання, прибирання, приготування їжі дають певний релакс та можливість відволіктися від факторів стресу.
ГОВОРІТЬ ПРО ПОЧУТТЯ
Говоріть з рідними та близькими про свої почуття. Або ж зверніться до психолога. Відчувати страх та тривогу не соромно. Більше того, хвилюватися про здоров'я та життя, своє й рідних – природно.
Розмова з близькими чи фахівцем допоможе заспокоїтися та подивитися на ситуацію під іншим кутом.
КОНЦЕНТРУЙТЕСЯ НА ПОЗИТИВІ
Практичні поради щодо того, як вгамувати тривогу і зосередитись на власному житті
Наш мозок гостріше реагує на негативні події. Крім того, він схильний робити з невідомого погане. Через це нам здається, що навкруги більше негативу, ніж позитиву. А інфопростір підсилює це відчуття.
Результати досліджень показали: щоб нівелювати вплив однієї негативної події, потрібно в середньому три позитивні. Тож, щоб заспокоїтися, вам доведеться читати втричі більше позитивних новин.
Скажете, що їх знайти не так просто. У такому разі зменште кількість негативу, і виконати це завдання буде значно простіше. Це дієва духовна практика, що допоможе усвідомлено ставитися до власної реакції на події та заспокоїть ту ділянку мозку, яка викликає емоції.
Впоратися з панікою непросто, але можливо. Головне – щире бажання та робота над собою. Зичу всім нам міцного здоров'я та спокою.
ЯК ПЕРЕЖИТИ КАРАНТИН І ЗАЛИШИТИСЬ СПОКІЙНИМИ БАТЬКАМИ?
Паніка – психічний стан людей — несвідомий, нестримний страх, викликаний небезпекою, що охоплює людину. Вірус – це загроза, і в умовах нестабільності, у тривозі за своє життя і здоров’я близьких, не рідко ми втрачаємо критичне мислення і впадаємо в панічні стани.
Що можна зробити, щоб уберегти себе та корисно і безпечно провести час вдома з дітьми, в умовах ізоляції у зв’язку із загрозою розповсюдження короновірусу?
Ось декілька порад.
1. Обмежте контакти людей в соцмережах, від яких ви отримуєте інформацію про карантин, його перебіг, актуальний стан. Оберіть для себе декілька авторитетних осіб чи джерел від яких іде суха, фактична інформація, без зайвого аналізу ситуації та особистісних оціночних суджень.
2. Відслідковуйте свої почуття. Коли діти і батьки знаходяться в обмеженому просторі досить довгий час, закономірно що виникає дуже багато різноманітних ситуацій, на які ми так чи інакше реагуємо. Дуже важливо в цей момент зрозуміти які саме у вас почуття – страх, злість, тривога, лють, роздратування чи яке-небудь інше і відчути що саме їх викликало. Оскільки, може відбутись підміна почуттів, коли, наприклад, ви можете злитись на підвищення курсу валют і через це сильно накричати на дитину за розлитий чай. Намайгайтесь розмежовувати, які саме почуття і до кого чи чого, ви відчуваєте. Краще обговорити з дітьми почуття допоможуть такі книги: “Велика книга почуттів”, “Книга Від…до. Почуття: від суму до радості”, “Безліч емоцій. Що означає кожна?” та ігри: емоційний кубик, емоції на магнітах, меморі емоціїї, гра-розвивайка Емоції.
3. Не замовчуйте власні переживання стосовно карантину. Діти все відчувають, вони розуміють, що є певне напруження і батьки стривожені. Необхідно спокійно пояснити дітям ситуацію простою та зрозумілою мовою, без зайвої паніки сказати про свої відчуття занепокоєння та тривоги і розповісти про елементарні правила особистої гігієни, які можуть захистити від вірусів (регулярно мити руки, не брати нічого брудного до рота, зайвий раз не цілуватися і не обійматися…). Для маленьких дітей ці правила можна перетворити на гру.
Інформаційний простір: друг чи ворог?
