Головна | Реєстрація | Вхід | RSSВівторок, 20.02.2018, 18:23

Гринівський НВК "ЗОШ І-ІІІ ступенів- ДНЗ"

Меню сайту
Міні-чат
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Сторінка психолога

                                                                                         

                                                                         Будьмо знайомі !

                 

                   практичний психолог    Дяченко      Ірина Іванівна

                                                                

Моя життєва позиція:   "У серце увійде
 лише те,що йде від серця"

         
                                       Увага!!!!!! Торгівля людьми!!!

Робота "гарячої лінії"

  • організація роботи Національних „гарячих ліній” з питань запобігання торгівлі людьми, запобігання насильству та захисту прав дітей
  • надання консультацій з питань виїзду за кордон з метою працевлаштування, навчання, одруження тощо та з питань насильства й захисту прав дітей
  • надання психологічної допомоги потерпілим від торгівлі людьми та насильства
  • постійне ведення та оновлення бази даних для надання консультацій по проблемі торгівлі людьми
  • розробка та видання інформаційних та методичних матеріалів для консультантів телефонів довіри та „гарячих ліній”
  • організація та проведення тренінгів, круглих столів, семінарів, конференцій та інших заходів для консультантів телефонів довіри та „гарячих ліній”
  • надання консультацій по електронній пошті з питань виїзду за кордон з метою працевлаштування, навчання, одруження тощо та з питань насильства

 

Національна "гаряча лінія" з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації 0 800 500 335 або 386 (короткий номер з мобільного)

Національна дитяча “гаряча лінія”  0 800 500 225 або 772 (для дзвінків з мобільного)

                                                           

Що таке торгівля людьми

 

Проблема торгівлі людьми – одного з найнегативніших явищ сучасного суспільства – уперше була піднята правозахисниками на початку ХХ століття. У той час особлива увага приділялася жінкам з Великобританії, яких змушували до проституції в країнах континентальної Європи. Так з'явився термін ”біле рабство”, який пізніше поширився на загальне поняття торгівлі людьми.

З тих пір феномен торгівлі людьми піддається постійному аналізу і є предметом багатьох суперечок і дискусій. Однак якщо подивитися на більшість документів, публікацій, виступів з проблеми, то стане очевидно, що часто поняття ”торгівля людьми” обмежується ”торгівлею жінками”. При цьому в більшості випадків мова йде про торгівлю жінками з метою використання в проституції, порнобізнесі, сексуальній сфері тощо. Безумовно, торгівля жінками є складовою частиною злочину ”торгівля людьми”. Однак поняття ”торгівля людьми” є більш широким: об'єктом цього злочину може бути будь-яка особа, незалежно від статі і віку.

Метою торгівлі жінками може бути насильницький шлюб, примусова праця, використання в домашньому господарстві і промисловому чи сільськогосподарському секторах, народження дитини примусово чи за замовленням, використання в сексуальному бізнесі. Чоловіків переважно використовують на будівництвах, у промисловості, сільському господарстві, дітей – у жебрацтві, осіб будь-якої статі і віку – для вилучення і трансплантації органів.

У даний момент найбільш повне визначення торгівлі людьми дає ”Протокол з попередження торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми”, який доповнює Конвенцію ООН про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю. Протокол є основним сучасним документом, спрямованим на боротьбу з цим злочином. Він визначає торгівлю людьми як: Здійснення з метою експлуатації вербування, перевезення, передачі, приховання чи отримання людей шляхом погрози силою або її застосування чи інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою чи вразливістю стану або шляхом підкупу у вигляді платежів чи вигод для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу.

З приведених вище визначень випливає, що торгівля людьми – це сукупність таких ознак: вербування, перевезення, передача, продаж, усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання в порнобізнесі, використання у військових конфліктах, залучення до злочинної діяльності, трансплантація чи насильницьке донорство, примус до заняття проституцією, рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця, залучення в боргову кабалу, використання шантажу, погроз, насильства.

Поради психолога батькам

       1. Якщо ви бажаєте здоров’я своїм дітям, необхідно побудувати весь побут у сім’ї за принципами здорового способу життя:
  • живіть у певному режимі праці, відпочинку , харчування, с саме: вчасно лягайте спати, харчуйтеся;
  • починайте день з посмішки та фіззарядки;
  • облиште курити, вживати алкоголь при дитині;
  • залишайте за порогом дому роздратованість цінами, урядом, керівниками і підлеглими, невдачами і поганим самопочуттям, бо все це непомітно передається членам вашої родини. Відбувається поступове накопичення стресової енергії, яка виснажує нервову систему , порушує роботу всіх систем організму, знижує його захисні функції;
  • не ставайте рабами телевізора, особливо у вихідні. Знаходьте час для спілкування з природою. Це допоможе відновити нервову систему, підвищити імунітет. Пам’ятайте, що вигляд хворобливої людини пробиває біоенергетичний та психологічний захист інших;
  • дуже добре, якщо ви захоплюєтеся спортом, це допоможе залучити до здорового способу життя і дитину;
  • пам’ятайте, що всі ваші звички – це не більш ніж стереотипи, що створюють оманливе відчуття комфорту. Ваші нові звички, для набуття яких потрібні вольові зусилля, принесуть вам і вашим дітям щастя повнокровного, здорового життя, подарують комплекс нових відчуттів.

       2. Якщо ви бажаєте бачити вашу дитину працьовитою ( а лише це дає змогу реалізувати себе в житті і претендувати на успіх), то:
  • ніколи не позбавляйте своїх дітей участі у сімейній праці. Це не тільки виховує навички, а й формує звичку робити щось у сім’ї і для сім’ї;
  • ніколи не говоріть погано про наслідки діяльності дитини, прогнозуйте результат. Страх невдачі не повинен обмежувати творчість  та ініціативу;
  • ніколи не виносьте „сміття з хати”;
  • не поділяйте працю в сім’ї на „жіночу” і „чоловічу”. У цьому запорука виховання почуття обов’язку стосовно будь-якої праці, необхідність якої висуває життя.

       3. Якщо ви хочете бачити своїх дітей здатними збудувати міцну сімю, бути щасливим у ній, подарувати вам вдячних і культурних онуків, то:
  • будьте витриманими та спокійними у родинному колі, зберігайте доброзичливий, інтелігентний тон спілкування;
  • приділяйте своїм дітям максимум уваги у вільний від роботи час,  співпереживайте разом з ними створюйте атмосферу абсолютної єдності інтересів у сім’ї;
  • з підкресленою повагою ставтеся до дружини (чоловіка) , постійно підносячи в очах  своїх дітей культ жінки, матері ( батька – глави сім’ї, добувача). Уникайте суперечок, конфліктів, скандалів, навіть критики в присутності дітей;
  • обов’язково проводьте сімейні свята – це психологічне обґрунтування сім’ї як джерела єдності й радості!

       4. Якщо ви хочете бачити своїх дітей культурно розвиненими особистостями, то:
  • не пошкодуйте часу, коштів для спільного культурного відпочинку зі своїми дітьми. Людина багата насамперед у своїй емоційній сфері. Не збіднюйте життя обмеженням матеріальних та фізіологічних потреб, адже життя дається лише один раз;
  • цікавтеся успіхами дитини в образотворчому мистецтві, хореографії, співах;
  • було б непогано, якби у дитини з’явилося хобі. Дуже добре, якщо захоплення дитини успадковується від батьків, тоді ваш сини або донька – назавжди ваш друг і спільник, а ви для них – високий авторитет.

       5. Якщо ви НЕ бажаєте бачити своїх дітей  безпринципними, то: в жодному разі не дозволяйте собі займатися в присутності ваших дітей плітками, критиканством на адресу своїх родичів, знайомих, вчителів.  Звичайно, ілюзії небезпечні, однак зневіра у людях – страшніше, бо ілюзії нас підводять іноді, а зневіра отруює життя щохвилини. Особливо неприпустиме розвінчування учителя, який з усіма своїми недоліками намагається навчити хорошого. Якщо батьки навіюють своїй дитині недовіру до вчителя, дитина робитиме протилежні висновки навіть із того, що є правильним з усіх точок зору.
 

Таким чином, вся система виховання в сім’ї повинна будуватись лише за двома принципами:

  • Ваш власний стиль і поведінка мають відповідати вашому ідеалу у вихованні.
  • Відповідно до вашого ідеалу ви повинні забезпечувати такі умови, за яких різні види корисної діяльності поступово сформують особистість з вашої дитини.

 

 

Поради дитячого психолога Світлани Ройз

Вік молодших школярів - вік загостреної чутливості. Перехід від дитсадкового милування, відчуття своєї унікальності до шкільної відповідальності та критики – складний для багатьох дітей. Перший клас школи, як мінімум, є адаптаційним, перехідним на фізіологічному, емоційному, інтелектуальному та соціальному рівнях розвитку дитини. Під час будь-якого адаптаційного процесу для дитини важливим є ресурс, підтримка і авторитет «ведення», адже дитина дуже чутлива та уважна до того, хто стає для неї опорою. Перший Учитель є шкільним «психологічним коконом», який може допомогти зміцнити, проявитися і розкритися потенціалу дитини. Важливо,  щоб перший учитель давав приклад авторитетності (поваги, усвідомлення свого місця, емоційної компетентності та зрілості), а не авторитарності (тиску, емоційної оцінки та нав`язування правил).

Я часто на семінарах нагадую легенду про Мікеланджело і його дивовижну скульптуру Давида: на околицях Флоренції знайшли брилу мармуру, її пропонували різним скульпторам, але вони відмовлялись брати її до роботи, бо на брилі була тріщина. Тільки Мікеланджело взявся за неї. І власне з неї з`явився Давид. Коли скульптора запитали, як йому вдалося створити такий шедевр, то він відповів: «Я відсік усе зайве».

У кожному з нас, у кожній нашій дитині є всередині цей «досконалий потенціал». Він часто ховається ЗА тим, що ми вважаємо «зайвим». Власне на цьому потенціалі  важливо робити акцент у розвитку і вихованні. Коли ми дивимося на людину будь-якого віку, часто звертаємо увагу саме на його «розколини», «шерехатість», «вибоїни», забуваючи про те, що за всіма цими прошарками – знаходиться його істинний вищий потенціал. Можливо, наша задача – батьків, учителів, психологів – допомогти дитині зберегти контакт з його потенціалом і допомогти зняти ті прошарки, які вже  з`явилися – оцінки, переконання тощо, які від нього відділяють. Коли ми робимо акцент на помилках  - акцентуємо увагу на цих «розколинах», коли ми звертаємо увагу на успіхи, на реальні досягнення, на те що в дитині або в дорослій людині цілісно – ми зміцнюємо контакт з потенціалом.

 

Чому важливо обережно використовувати червону ручку (як і будь-який жорсткий вияв критики)?

  • Зошит, малюнок, будь-який авторський витвір - це продовження внутрішньої території, внутрішнього простору дитини. Тому те, що туди привноситься «ззовні» (правки, пов’язані з діями або оцінка старанності), часто сприймається не логічно, а емоційно, іноді - як вторгнення на внутрішню територію і переноситься на самовідчуття, на ставлення до себе самого.
  • У дітей розвивається схильність до так званої «шкільної тривожності» - страху зробити будь-яку помилку. Чим більше вчитель, батьки, сама дитина фіксуються на помилках (а не на тому, що важливо закріпити у знаннях або на тому, що вже в неї виходить), тим більшим стає страх припуститись нової помилки. В такі моменти відключається неокортекс дитини й активується рептильна частина мозку, відповідальна за реакцію на стрес (її називають «бій-біжи-замри»), а не за сприймання нової інформації. Будь-який розвиток відбувається тільки за умови відчуття безпеки і спокою.
  • Дитині важливо отримувати досвід, тому помилятися – МОЖНА! Ці знання сприяють розвитку особистості та розширенню меж її потенціалу. Залежно від психотипу діти по-різному поводяться – одна дитина може боятися припуститись помилки і це призведе до невротичної напруги, інша – з часом, щоб уникнути надмірної напруги, припинить звертати увагу на помилки.
  • Те, на що звертається більше уваги, активніше проявляється і несвідомо використовується. Часто діти несвідомо починають привертати до себе увагу саме «неуспішністю».
  • Кожній дитині (і дорослому) під час засвоєння нового важливо мати опору, ресурс, від якого можна відштовхуватися. Ця опора – успіх, дещо вже засвоєне, те, що вже виходить.
  • Червоний колір сприймається як сигнал світлофору «СТОП», як обмеження і вияв авторитарності. Дитині часто складно перейти до нової дії після того, як вона побачить у зошиті червоне обмеження - оцінку. Продуктивніше використовувати два кольори ручки  - червоний і зелений. Зеленим підкреслювати або виділяти те, що зроблено ідеально, червоним те, на що треба звернути увагу. Важливо, щоб зелених позначок було приблизно вдвічі більше, ніж червоних.

Діти дуже адаптивні, вони звикають до будь-якої запропонованої системи. Багато поколінь школярів виросло і стало професіоналами. Питання в тому, наскільки вони залишились у контакті зі своїм потенціалом, наскільки радісними і підтримними залишились їхні шкільні спогади. Шкільний час - це велика частина життя дитини, наскільки високою є її самооцінка, наскільки вона сприймає себе успішною та щасливою.

 

Діти 6 - 9 років (насправді, діти будь-якого віку, але діти цієї вікової категорії - особливо) мають потребу (окрім базових – безпеки, любові, розвитку):

  • У відчутті належності до сім`ї, класу, групи. На питання, які турбують дитину важливо відповідати, ініціативу – підтримувати, успіхи і починання заохочувати.
  • У підтримці, бо коли не отримують схвалення або стикаються з поразкою, часто відступають. Всілякі схвалення підтримують самооцінку, стають платформою для подальшого зростання. Але важливо, щоб ми звертали увагу на реальні досягнення, робили акцент на тому, що дитина сама доклала зусиль та отримала задоволення від процесу – саме тому результат вийшов чудовий. Важливо відчувати різницю між похвалою та підтримкою. Похвала – оціночна, у ній часто звучать слова – гарний/кращий, а підтримка робить акцент на зусиллях дитини. Від похвали діти починають залежати, а підтримка – додає їм упевненості та сил, вона важлива і приємна, але не викликає залежності.
  • У спокійному будуванні кордонів, чіткому визначенні правил, зупинці агресії, захисті від тролінгу, проясненні ситуації.
  • У безпеці - фізичній, емоційній, кордонів особистості.
  • У контакті з авторитетом. Дитині цієї вікової категорії потрібен (окрім батьків) дорослий друг-наставник, тьютер. Але важливо пам`ятати, що якщо такий контакт раптово переривається або змінюється тональність - у дитини виникає відчуття, що її зрадили.
  • У довірі. Якщо дитина раптом в особистому контакті ділиться приватною інформацією, важливо дякувати за довіру і зберігати етику довіри.
  • У контролі. Якщо завдання є, його потрібно перевірити. Якщо правило встановлено, за його виконанням треба стежити.
  • У неупередженості. Поганих дітей не буває, є діти, яким погано.
  • У грі, можливості грати. Це - можливість зберегти контакт з творчим потенціалом.

                                                                                                                                                                   Успіху вам!

        Дитячі страхи
 
Кожна дитина чогось боїться: злочинців,  які можуть увірватися в квартиру, собаки, води, не хоче спати без світла у своїй кімнаті. Її можуть тривожити різні «побутові звуки». Такі реакції нормальні. Якщо дитина здорова, більшість з цих страхів із часом минають. Слід зрозуміти, що страх, тривога, переляк – невід’ємний етап розвитку кожної людини. Страх має велике значення для нашого існування – це оборонний рефлекс людини. Тривога і страх різні емоційні стани. Страх - реакція мозку на реальну загрозу, а тривога виникає тоді, коли людина уявляє собі якусь загрозу. Дитина або відтворює реальні небезпечні ситуації, які вже дослідила, або створює власний світ тривог – він багатий на стільки, наскільки багата дитяча уява. У будинку діти найчастіше бояться стінних шаф, комор, антресолей, різних дверець у стінах, незвичайних маленьких вікон, картин, плям і тріщин. Страх провалитися в інший світ, метафорично представлений у «страшилках» і дитячих літературних творах, має під собою реальні підстави. У свідомості дитини світ видимий і спроектований на нього, як на екран, світ психічних подій, реальність та фантазія не завжди адекватно накладаються одна на одну. Вікова причина такої особливості – брак психічної саморегуляції, не сформованість механізмів самосвідомості, що не дозволяє впоратися з ситуацією. Батькам треба поважати і розуміти страхи дітей, допомагати їм уникати контакту з чинниками, що провокують страхи. У жодному випадку не слід сміятися з дітей, називати їх боягузами. Потрібно вчити дітей долати тривогу і страхи.
Як подолати дитячі страхи? Візуалізація. Визначити свій страх – означає зробити перший крок до його подолання. Намалювати-пройти півдороги. Малюючи, дитина вивільняє власний страх, конкретизує його, переносить у матеріальний світ. Намалюйте свій колишній страх. Так ви, по-перше, покажете, що боятися можуть усі, і в цьому немає нічого ганебного; по-друге, своїм прикладом дасте малюку зрозуміти, що страх можна перемогти. Потім запропонуйте дитині намалювати що-небудь, чого вона боялася, «коли була маленькою». Після цього можна перейти до нинішніх страхів. І тепер, коли в середині малюка більше не живе страх, ним можна маніпулювати: десь розмістити, щоб він більше не вибрався. Наприклад, домалювати навколо чудовиська клітку або трьохлітрову банку, чи ізолювати інакше, так як запропонує дитина. Коли страх буде замкнено, з ним можна вчинити по різному:- знищити аркуш із зображенням, а значить-знищити і сам страх, наприклад, розірвати на дрібні шматочки і спалити. Якщо у малюка з’являться сумніви, краще запитайте у нього самого, який спосіб найдієвіший;- зробити страх доброзичливішим. Розповісти, що чудовисько нещасне, тому в нього такий страшний вигляд. Можна згадати вигляд самого малюка, коли він плакав: з червоним носом і з червоними очима;- поміркуйте разом із дитиною, чим страх може бути засмучений. Придумайте разом, що могло б порадувати страх, наприклад, домалювати йому торт, повітряні кульки або причепити бантик .Трансформація. «Найкраща зброя проти страху – сміх», – стверджує не тільки професор Люпин, персонаж  Гарі Поттера, але й психологи. Спробувати цей спосіб для боротьбі з дитячими страхами можете і ви. Щоб подолати власний страх, треба попросити дитину уявити в комічному вигляді те, чого вона боїться. Наприклад, одягти монстра у смішний одяг, поставити на ролики або розмалювати його в яскраві, радісні кольори. Перетворіть це у гру, заохочуючи фантазію малюка і підтримуючи його гарним настроєм. Так працюють не лише з вигаданими страхами, але і з реальними об’єктами: суворим учителем, прискіпливою сусідкою. Можна трансформувати ситуацію, перетворивши її зі страшної в успішну чи смішну і для більшої переконливості відтворити це у грі. Наприклад, озброївшись чарівною шваброю і ліхтариком-лазером, винищити «монстра темряви», чи  повторити сюжет страшного сну так, щоб дитина вийшла переможцем із ситуації. Якщо дитині важко повернутися до  травматичної ситуації, запропонуйте розіграти схожий, але не ідентичний сюжет за допомогою іграшок. Підійдіть до цього як до театрального дійства. Придумайте сюжет, розподіліть ролі, створіть разом декорації, виберіть або пошийте іграшки – діючих персонажів.  Ще один варіант можливої трансформації ситуації – показати її хорошу сторону. Так темрява, якої дуже  часто бояться діти, наповнена зірками і добрими, казковими чарами. Це – найкращий час для гри у схованки та перегляду діафільмів

 

        'Сучасна дитина, яка вона?
Немає ніякого сумніву в тому, що сучасні діти сильно відрізняються від дітей 20 і 50 років тому. Основна причина цього, звичайно, те, що нинішні діти зростають у зовсім іншому, в десятки і сотні разів більш насиченішому  інформаційному полі. Вони, як губка, вбирають інформацію, яку сучасний світ надає з надлишком. Зовсім не дивно, що наші діти так не схожі на нас.

 Сучасні діти — це акселерати, художні натури з високим рівнем уваги, мрійливості, вільні від стереотипів, розумні, не закомплексовані. Це люди прагматичні, з високим інтелектом. А високий інтелект — це гарантія того, що такою людиною важко маніпулювати. Однією з найважливіших характеристик їх інтелекту є його пластичність, гнучкість, здатність легко сприймати нову інформацію.

Сучасні діти мають досить високий рівень пам’яті, розвинене логічне мислення, високий рівень розвитку образного мислення.
Для сучасних старших школярів характерною є потреба в пізнанні самих себе, зумовлена передусім необхідністю повніше, раціональніше використати свої внутрішні можливості з метою реалізації тих підвищених вимог, які висувають до них школа та сім’я.
Вони  дуже швидко засвоють багато інформації, швидко і добре справляються з освоєнням нової техніки:телефонами, компьюторами, планшетами…!
Діти дуже цікавляться всім тим, що сьогодні відбувається у світі: новинками, винаходами, витворами. В них водночас живе і творець, і філософ, і дослідник.
Сьогоднішній світ дуже впливає на розвиток дитини. Сучасний світ – це оточення, соціальне середовище, в якому живе дитина і яке безпосередньо впливає на формування особистості. З кожним роком діти стають розумніші, зацікавленішими, відвертішими, розкутішими.
Вибір у сучасних дітей складніший, ніж у попередніх поколінь. Перед ними не лише відкрито безліч можливостей, та вони, до того ж, ще й невідомі, вони визначаються їхньою мрією, їхніми намірами відносно майбутнього.
Вони чекають від всіх довкола взаємної поваги і любові. Вони ні за яких обставин не схвалюють брехні, маніпулювання і насильства. Діти вимагають пояснень і майже ніколи не задовольняються відмовками на рівні: «Тому що я так сказав». Крім того, вони краще всього реагують, коли до них звертаються, як до дорослих. Чесність, довіра, відвертість і щирість виховуються простими кроками по зміні поведінки, але лише якщо дорослі захочуть почати з себе. Серйозне ставлення до точки зору дитини може виявитися для багатьох незвичним.
Сучасні діти можуть «читати» дорослих, як відкриту книгу, швидко помічати і непомітно нейтралізовувати будь-які приховані спроби маніпулювати ними. І роблять це так, що ті, що оточують їх, інколи не усвідомлюють цього!
Діти потребують того, щоб їх зрозуміли. Кращий спосіб пізнати дітей – спілкуватися з ними! Якщо дорослі хочуть, щоб мрії дітей збувалися, вони повинні приділяти їм більше уваги, не жаліти часу на те, щоб зрозуміти їх дійсні наміри, з повагою відноситися до їх прав, відкрито показувати дітям свою любов, дозволяти їм вчитися на природних наслідках вчинків а не на системі покарань і винагород, використовувати навіть допущені дітьми помилки як сприятливу можливість вселити їм упевненість в собі. Лише будучи уважними до відчуттів, переживань, до внутрішнього світу дітей, дорослі можуть розраховувати на те, що вони теж стануть уважні і чуйні до їх проблем і проблем інших людей.

       ПОРАДИ БАТЬКАМ
ЩОДО ЗНЯТТЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО  НАПРУЖЕННЯ   В   ДІТЕЙ

У «шкільному» житті першокласники стика­ються з труднощами, невдачами, незаслуженими звинуваченнями, образами, припускаються по­милок, потрапляють у конфлікти, відчуваючи не­впевненість.
Найбільш доцільними для зняття психологіч­ного напруження учнів молодшого шкільного віку (за В. І. Шахненко) є дихальна гімнастика, фізич­ні навантаження, домашній затишок, спілкування з чотирилапим другом, живопис, художнє слово, театр, позитивні емоції, музика та спілкування з природою. Батькам доцільно знати способи зняття психіч­ного напруження в дітей.
1 Фізичні навантаження
Найкращим способом зняття нервового напру­ження є фізичні навантаження — фізична куль­тура та фізична праця. Якщо в дитини поганий настрій, їй необхідно гратися на свіжому повітрі в рухливі ігри, спортивні ігри — футбол, волейбол, теніс.
2. Домашній затишок, спілкування з чотирилапим другом
Дитина повинна знати, що, коли їй дуже важ­ко, її образили, треба йти додому. Домашній за­тишок, добре і лагідне слово рідних допоможуть їй. Учені вважають, що гра з кішкою та собакою знімає стресовий стан, заспокоює нервову систему.
3. Художнє слово
Читання цікавої казки, оповідання сприяє . зменшенню нервового напруження і заспокоює дитину.
4. Позитивні емоції
З давніх-давен відомо, що усмішка, жарт, гу­мор знімають психічне напруження. Ю. Нікулін писав: «Я твердо вірю: сміх зміцнює здоров'я і по­довжує життя». Почитайте з дитиною гуморески, відвідайте цирк.
5 Музика
Людям здавна відомо про цілющі властивос­ті музики. Російський невропатолог і психіатр В. М. Бехтєрев довів, що в дитячому віці нормаль­ному, здоровому розвиткові організму сприяють ніжні колискові пісні, спокійна музика.
6. Спілкування з природою
Природа заспокоює нервову систему, робить людину добрішою. Отже, якщо в дитини поганий настрій — відпочиньте з нею серед природи.
 

                   ПОРАДИ ПЕДАГОГАМ
 
ЩО НАЙГОЛОВНІШЕ В ПРАЦІ ПЕДАГОГА?

  1. Знати дитину.
  2. Виховання лише тоді стає реальною силою, коли воно грунтується на вірі в дитину.
     
  3. Жодна дитина не повинна відчувати, що вона невдаха, що вона
    нездібна.
  4. Покарання не сила, а слабість вихователя. Сила в свідомості, а не в
    страху!
  5. Не допускайте, щоб у вашу лабораторію гуманізму увірвався стук
    кулака по столу і окрик.
  6. Якщо хочеш, щоб дитина була чесною, не закривай від неї на замок те,
    що для неї є привабливим.
  7. У сто разів більше потрібно знати, ніж сповіщаєте учням.
  8. Поганий вчитель відносить істину, хороший - вчить її знаходити.
  9. Творча праця, захоплення улюбленою справою - це найвірнішій шлях
    до серця дитини.
  10. Ведіть вихованців від книжки й думки до діяльності, від діяльності до думки й слова.Виховання - це передусім чуйне, вдумливе , обережне доторкання до юного серця.
  11. .Щоб володіти мистецтвом доторкання до серця, треба багато читати, думати.
  12. .Доброзичливість, розумна доброта - ось що має бути атмосферою життя дитячого колективу, головним тонусом взаємовідносин педагога і дітей.
  13. Не  давайте  прорости  в  своїй  душі  насінню  зневіри  в  людину,підозрілості.



ПОРАДИ І ПРОПОЗИЦІЙ ДЛЯ ТИХ, ХТО ПОТЕРПАЄ ВІД СУЇЦИДАЛЬНИХ ДУМОК
 
1. Втративши життя, нічого не вирішиш. Спробуй абстрагуватись від негараздів і подумки перенестись у майбутнє. Може, вдасться побачити для себе причину жити далі або з’явиться бажання якось пережити важкий етап, перетерпіти його заради щасливого майбутнього.
 
2. Дієвий спосіб боротися з тугою – ставити перед собою досяжні цілі і зрозуміти, що життя не обходиться без розчарувань.
 
3. У разі сильних емоційних переживань давай волю сльозам, як наодинці, так і у присутності інших людей. У цьому немає нічого страшного. З одного боку – спрацює механізм внутрішньої душевної розради, а з другого – цим можна подати сигнал про твоє важке становище, викликати співчуття і бажання зарадити твоєму горю.
 
4. Якщо ти втратив спокій через почуття глибокої провини, буде краще спробувати якнайшвидше виправити становище, аніж дати проблемі розростися. Ти вчиниш правильно, якщо розкажеш про все батькам або іншим людям, небайдужим до твоєї долі. Цілком можливо, що спочатку вони будуть прикро вражені, засмутяться, будуть тебе лаяти. Але потім, скоріше за все, почнуть думати тільки про те, як тобі допомогти, як врятувати тебе від подальшої біди.
5.  У будь-якому разі, якщо ти занепокоєний і збентежений, краще не страждати на самоті. Поділись своїми переживаннями з людиною, якій довіряєш. Щира розмова може знизити емоційне напруження і допоможе подивитись на проблему з іншої точки зору. Зазвичай можна більш-менш заспокоїтись, коли хтось виявляє співчуття до нашого горя і болю. Буде корисно заздалегідь домовитись про екстрений зв’язок на випадок повернення думок про самогубство.
6. Поширеною помилкою є очікування, що інші самі здогадаються про твої страждання, почнуть тебе розпитувати і пропонувати допомогу. Але жодна людини не може бачити, що на серці в іншої, зокрема і в тебе, тому сам шукай потрібного контакту, відкрий своє серце тому, кому ти довіряєш і кому до снаги тобі допомогти. Тримати все у собі – те ж саме, що самому тягнути важкий тягар.
7. У виникненні або посиленні пригніченого стану нерідко винна занижена самооцінка. Якщо ти постійно чуєш принизливі вислови про себе й образи, можна почати сприймати себе нікчемною людиною, яка не варта поваги і

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Лютий 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728
Архів записів
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2018
Безкоштовний хостинг uCoz